Pinky schooner GLAD TIDINGS 1937
Unpacking the box and the process of building the model of the pinky schooner GLAD TIDINGS (1937) by the American kit manufacturer Model Shipways. Here I share my personal impressions of the kit and results.
UNPACKING THE BOX
The big blue box I received as a gift for my first Christmas in the USA. My husband gave me another kit of a schooner (as he dreams of his own large schooner) and now *his* Christmas gift will be the completed model! By and large I am really impressed by the quality of the kit. The box is chock-full of materials, blanks. Unlike some other manufacturers, this one does give excellent value for the dollar and does not economize on materials...
CONSTRUCTION PROCESS:
The keel was laid on the stocks in early 2020. The framing of the vessel is assembled from laser-cut plywood bulkheads Most of the blanks are of basswood - a wood that is easy to work, though harder than linden. The principles of assembly of this kit is that the modeller would be following the sequence followed by shipwrights on a real shipyard. The box is full of differently-dimensioned timber from which the modeler would build the parts. With the detailed instructions and large-scale drawings, tis is easy to do. Whoever designed the kit, did colossal preparatory work for the modelers. All that is left for the modeler is to enjoy the contruction process.
Before I began the planking of the model, I reinforced the keel in the area where the threaded rod for the stand would enter it. The planking is single layer and there is a pattern included in the kit for the narrowing of the planks. I used sewing pins for temporary holding of the planks. Subsequently, after glue dries, I remove them, fill up the holes and sand them. Here I changed the manufacturer's suggested sequence of assembly: I completed the planking and only after fairing it, did I add the keel, stem and sternpost.
After fairing the hull, the keel fitted perfectly in place. I had to only lightly sand to mate it with the stem and sternpost. At this stage I drilled the hull to install the mounting rod.
I decided to simplify the construction of the deck houses - this way it was easier to bend the planks.
The waterways is also laser-cut from basswood and so fitted in place as if cast there. Then I spakled the hull with two-part spackle used on automobiles.
I decided to paint the hull with spray paints and matte finish. This is my first experience with painting models (hopefully, also my last - that's why I was in no hurry to buy an air-brush) The primer colour was gray as it offered the best match for my paint scheme.
Additionally, I decided to plank the cabins and painted it black. As I intended all the hatches to be opening, I had to mask the interior. Additional benefit is that the planking helps fix the deckhouses in position.
And here the nightmare began. I sanded and painted, and sanded and painted, and sanded and painted to achieve perfect surface. I can't even count how many times I redid the yellow colour, but one spray can was not enough. The main color I used was citron yellow and on it I applied black and red (pimento) colors.
At the same time, I painted the waterways in matte white colour and immediately sprayed the hull with matte finish, as the paint is easily damaged. For all these painting dances, went nearly four months. I take off my hat to all those modellers who paint their models, particularly those who build and paint plastic models.
For the deckhouses, I bought deep gray spray paint. They would be installed after the completion of the deck planking. This way, it would be easier to sand the deck and imitate the nailing pattern. Speaking of which, I decided to replace the basswood planking with pear. This deck details that will not be painted, I will make from pear also and protect them with oil. Just because I like how it looks better than the pale color of the basswood. After this is completed, I can begin work on the bulwarks.
After dry-fitting the deck houses, I began gluing the deck planking with black-tinted glue to simulate the caulking. I made sure that the deck houses did not get glued to them at this stage. After completing this step, I removed the deck houses and sanded the deck with 150-grit sanding paper. I simulated nails with the help of CA glue. I marked the nails, drilled them with .35 mm drill, poured CA over this and sanded the deck for the second time (first with 150-gritt, then with fine, 400-gritt sandpaper). The CA also added definition to the planking seams. Although the kit did not contain one, I added a scupper at the bottom of the cockpit. I finished the deck with two coats of tung oil.
Після великого фарбування, нарешті почалася найцікавіша робота. Першими в руки потрапили діжки - я їх трохи модифікувала. А саме: зрізала імітацію кілець і виготовила нові з пофарбованого паперу. Вони вияавилися букові - тому я їх тонувала за допомогою тонуючої олії (кольору горіх).
Після чого взялася за фальш-борт. Трохи дивний підхід у виробника до його виготовлення - скажімо не стандартний, як решта! Як для набору для початківців - цей варіант може виявитися занадто складним. На кресленнях приведений кут нахилу для кожного топтімберса, тобто треба ідеально точно вклеїти кожен і після чого готовий фальшборт повинен ідеально стати на місце... Як на мене це дуже нудно і занадто довго (та і скдадно потім буде фарбуівати фальш-борт на моделі). Тому я його зробила з'ємним! Встановивши всі топтімберси насуху, а потім за допомогою 3 шаблонів (фальш-бімсів) приклеїла фальш-борт. Що дозволило потім його легко зняти і пофарбувати. Потім так само легко вклеїла вже готовий фальш-борт на місце!
До встановлення планширя, також було логічно встановити одразу деякі елементи рангоуту і такелажу...
Вже з готовими бортами - почала істановлювати утки, кранбалки. Виготовила кришку гальюна з груші та зробила робочі петлі, якщо я вже почала робити рухомі елементи на иоделі, то продовжую в цьму стилі і далі. Так і румпель теж можна зафіксувати на потрвбний курс... Також на цьому етапі встановила з латуні залізні накладки на планширі під якорі і елементи стоячого такелажу. Після чого вирішила покрити модель матовим лаком, щоб випадково не пошкодити фарбу на планширі чи фальш-борті. Для цього повністю ізолювала палубу і всі елементи надбудов, включно з кришкою гальюну за допомогою малярної стрічки і використала аерозольний лак. Дерев'яні елементи такі як румпель, утки та решту - покрила тонуючою олією з відтінком горіха, щоб виділялися на фоні грушевої палуби.
Всі ці процеси як завжди я знімала на відео, щоб продемонмтрувати вам всі етапи в деталях. Якщо вам сподобалося відео і ви знайшли корисну інформацію - ставте лайк і я буду продовжувати знімати далі. Підписуйтесь на канал, щоб не пропустити наступні випуски!
Рангут виявився досить цікавим у процесі виготовлення, хоча і не таким легким як здалося на перший погляд. Це якщо робити не за спрощеним варіантом але і обох запропонованих варіантах в інструкціїї - для рангоуту невистачає матеріалів. Римів вистачило тільки на гафелі і гіки, латунні смужки теж скінчилися на цьому етапі. В наборі взагалі відсутній матеріал для мідних обшивок щогл. Добре що в мене є запас мідної фольги товщиною 0,033 мм...
Всі фарбовані частини я вкрила шаром матового лаку, а дерево вирішила тонувати тіковим маслом в 2 шари.
Встановлення бушпріту:
Схема такелажу досить детальна - питань не виникає. Єдине що я зробила - це повністю замінила нитки для такелажу. Та довелося перервхувати діаметри, бо в наборі вони обмежені і іноді не відповідають дійсності. Наприклад не можуть бути ванти бушпріта (їх ще називають бакштаги бушпріта) тогож діаметру що і сезні. Тільки й того що різного кольору. Я виrкористала наступні діаметри канатів: cезні бушприта (gaskets) - Ø 0,30 мм, ванти бушпріта (bowsprit shrouds) - Ø 0,52 мм, перти (footrope) - Ø 0,60 мм...
Ванти:
Встановлення вант, я почала з виготовила вант-путенсів. На два з яких мені не вистачило латуні з набору і довелося самостійно нарізати смужки металу. Для самих вант я використала канати діаметром 0,65 мм та 0,25 мм - для талрепів. Бензелі зроблуні з канатів 0,20 мм. Звісно сегарси краще не забути встановити до того як натягувати ванти, щоб не довелося їх потім зрізати і натягувати заново. Сегврси вирізані лазером з фанери - тому я намагалася замаскувати зріз під тонуючою олією (горіх). Опорна лата виготовлена з латунної проволрки Ø 1,00 мм.
Штаги:
До початку натягування штагів, було попередньо обв'язано та встановлено блоки побіжного такелажу (гарделі та дірікфали). Обклетнювала огони та натягла штаги. Я використала канат Ø 0,65 мм для штагу між щоглами та Ø 0,70 мм для фор-штагу, який плавно переходить в ватер-штаг.
Як завжди все детально зняла на відео, щоб продемонструвати всі процеси в деталях крупним планом...
Вітрила:
На мою думку кожна модель вітрильника повинна мати вітрила, тому варіант встановлення тільки рангоуту як запропоновано в інструкції - одразу відкинула. Тканина навіть не входить в набір - тому для вітрил я обрала сорочкову стречову тканину бежевого кольору. Але і цього мені здалося замало і я ще додатково пофарбувала заготовки вітрил бітумним лаком, розведеним скіпідаром. В такому крупному масштабі я вирішила повністю шити вітрила як справжні, тобто зшивати полотна та нашивати рифбанти і посилення, як на справжніх...
Ручної роботи виявилося ще більше ніж на швейній машинці. Спочатку я проклеїла прострочені шви на машинці за допомогою циакрінового клею і обрізала всі краї. Та пришила ліктроси до цих швів. Потім встановила риф-сезні та прив'язала бонет...
Для надування вітрил, я використала картопляний крохмаьґль. Попередньо розтягнувши вітрила по шаблону, добре просочувала полотна круто завареним крохмалем, потім накривала бавовняною ганчіркою (стара футболка), щоб вана увібрала зайвий кпрхмаль і ставила вантаж для видування пузатості вітрил (в цьому випадку я використала важкий цукор). В такому положенні тримала 24 години, після висихання невидима плівка кромалю міцно тримає форму. Цей метод дуже зручний тим, що якщо ви припустилися помилки при формуванні (надуванні) окремо від судна - це легко можна випрввити потім за допомогою чистої води та фену для волосся. Чим я і зкорисьалася пвсля встановдення всього побіжного такелажу. На вітрилах з'явилися заломи шкотових кутів та готовне вітрило чомусь вигнулось в протилежний бік. Але при розмочуванні плівки крохмалю, головне це робити частково, бо можна повнісью втратити пузатість - а фену не вистачить потужності достатньо видути заново форму наповненого свіжим вітром вітрила...
Побіжний такелаж:
Мабуть найцікавіша частина процесу будівництва вітрильника - встановлення вітрил і проведення такелажу. Прийнаймні я отримую від цього найбільше задоволення. Канати звісно виготовдені самостійно. Також я замінила всі блоки на лазерні від українського виробника "Корабел". Саме розведення такелажу виконане повністю за кресленнями з набору.
Якорі.
В комплекті ідуть литі заготовки для яких необхідно виготовити дерев'яні штоки. Їх я зробила з груші і вкрила тіковим маслом. Також самостійно виготовила якорні троси з попередньо скручених канатів. В результаті втйшов справжній кабельної скрутки трос, якій з зусиллям вдалося обернути навколо брашпілю, прямо як справжній...
Усього на будівництво цієї моделі я витратила 10 місяців або 1800 годин. І тепер можу показти вам повний відео-журнал процесу за 20 хвилин...